Попри війну: НДГРІ уклав перший у цьому році міжнародний контракт

Ми живемо і працюємо в умовах війни. Це випробування для всієї країни, і для гірничо-видобувної галузі зокрема. Але саме зараз особливо важливо не зупинятися, а шукати нові напрямки розвитку. Наш Науково-дослідний гірничорудний інститут – НДГРІ КНУ активно розвиває міжнародну співпрацю.
Підписано перший у цьому році договір із закордонною компанією – інститут виконає комплекс робіт з розроблення Єдиного проєкту буро-вибухових робіт для родовища у Республіці Молдова. Це важливий крок для нас: підтвердження того, що наша експертиза затребувана за межами України, і новий вектор розвитку інституту.
Щиро вдячний нашим міжнародним партнерам за довіру – за те, що готові співпрацювати з українською установою навіть попри ризики, пов’язані з війною в нашій країні.
Наш інститут працював навіть у роки Другої світової війни – і не припиняє роботу зараз, у роки повномасштабної війни. Це велика відповідальність, яку я усвідомлюю: зберегти команду, наукові школи та наш НДГРІ, і впевнено рухатися далі.

Інститут отримав нове обладнання для визначення фізико-механічних властивостей гірських порід і будівельних матеріалів

Інститут отримав сервогідравлічний випробувальний прес C056N Servo-Plus Evolution (Matest, Італія) для визначення механічних характеристик матеріалів під навантаженням – насамперед границі міцності на стиск. Робоче навантаження до 2000 кН дозволяє випробовувати досить великі та міцні зразки – бетон, гірські породи, будівельні матеріали та інш.
Обладнання надійшло в рамках проєкту UIHERP «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів» (позика Світового банку). Дякуємо МОН України та команді UIHERP за підтримку Криворізький національний університет, а також ТОВ «ХЛР» – за якісну поставку.
Нове обладнання суттєво розширює лабораторні можливості інституту для визначення фізико-механічних властивостей гірських порід і будівельних матеріалів, підготовки паспортів міцності масивів, супроводу геомеханічних розрахунків та контрактних робіт з АрселорМіттал Кривий Ріг, Метінвест Кривий Ріг та іншими підприємствами галузі.
Це відкриває нові перспективи для наукових проєктів інституту – досліджень з розробки технологій буровибухових робіт, оцінки стійкості уступів кар’єрів, обґрунтування геомеханічних параметрів для програм рекультивації територій та ін.
Особлива подяка Oleksandr Aniskov за супровід проєкту та всім партнерам за спільну роботу заради розвитку науки у Кривому Розі!

З робочим візитом до Інституту завітали представники ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Науково-дослідний гірничорудний інститут – НДГРІ КНУ радо вітає гостей у своїх стінах. Цього разу з робочим візитом до Інституту завітали представники ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» – нашого надійного партнера та замовника науково-дослідних робіт.
Оновлена сучасним обладнанням матеріально-технічна база НДГРІ КНУ дозволила сформувати новий напрям досліджень, пов’язаний із розробкою науково обґрунтованих рішень, здатних підвищити ефективність процесів переробки мінеральної сировини та покращити якість кінцевої продукції. Спільно з колегами з АрселорМіттал Кривий Ріг ми готові актуалізувати методи збагачення магнетитових кварцитів із метою забезпечення стабільно високих технологічних показників якості залізорудного концентрату.
Наявна аналітична, мінералого-петрографічна та дослідницька база дозволяє виконувати комплексні дослідження речовинного складу руд, технологічних властивостей мінеральної сировини, а також розробляти ефективні технологічні рішення для потреб гірничо-металургійної галузі.
Окрема подяка професору, докт. техн. наук Татьяна Олейник за фахову дискусію та готовність долучитися до реалізації масштабного пілотного проєкту в умовах виробничих потужностей ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Висловлюємо сподівання, що результати спільної роботи вдасться масштабувати на інші підприємства гірничо-збагачувальної галузі.

Розробки НДГРІ КНУ з екологічної безпеки відібрано для презентації на міжнародному форумі у Варшаві

Отримав офіційне запрошення взяти участь у Polish-Ukrainian Science & Technology Forum, який відбудеться 7-11 вересня 2026 року у Варшаві.
На конкурс надійшло понад 300 заявок, а до основного списку учасників Форуму увійшло 14 представників з України.
Щиро дякую всьому колективу Науково-дослідний гірничорудний інститут – НДГРІ КНУ за плідну та злагоджену роботу, професіоналізм і відданість справі – саме завдяки командним зусиллям стало можливим це досягнення.
Для мене велика честь представляти розробки нашого Інституту, пов’язані з екологічною безпекою в умовах промислових підприємств, на такому поважному міжнародному майданчику, де зустрінуться провідні наукові спільноти Польщі та України для обміну досвідом і запуску спільних дослідницьких проєктів.
Дякую Польській академії наук, Cooperation Fund Foundation та CEE Startup Bridge Foundation за організацію цієї важливої події!
                                                                                                                                                                                                                Вадим ЩОКІН

Кривий Ріг відвідав депутат Регіональної ради О-де-Франс Жан-Поль Мюло

Кривий Ріг з робочим візитом відвідав пан Жан-Поль Мюло (Jean-Paul Mulot), депутат Регіональної ради О-де-Франс, уповноважений з питань міжнародних відносин (Conseiller régional délégué aux relations internationales). Візит зумовлений розвитком успішної співпраці між Кривим Рогом та французькою Метрополією Ам’єн (Amiens Métropole), у рамках якої було реалізовано Швейцарською агенцією розвитку і співробітництва та Світового банку спільний інвестиційний проєкт зі створення лабораторії з дослідження азбесту.
Саме за фінансової підтримки Швейцарської агенції, Світового Банку та Метрополії Ам’єн, на основі договору про співпрацю з Науково-дослідний гірничорудний інститут – НДГРІ КНУ, а також за сприяння Криворізької міської ради й особисто О. Вілкула та Є. Удода, у партнерстві з громадською благодійною фундацією «Стійка Україна», було засновано неурядову некомерційну лабораторію «Eco Lab Ukraine».
Створення першої в Україні акредитованої лабораторії з тестування азбестовмісних матеріалів стало можливим завдяки цій міжнародній інвестиційній підтримці й є знаковою подією для вітчизняної науки та екологічної безпеки. Науково-технічною базою для реалізації проєкту виступив Науково-дослідний гірничорудний інститут КНУ, що засвідчує визнання інституту як надійного партнера в реалізації міжнародних ініціатив у сфері промислової екології.
Сюжет Першого міського телеканалу: https://youtu.be/tDGa2_gfMgo?is=OvXxi5grChoKMAI3

Наука для розвитку та незалежності: НДГРІ вітає з Днем Української Державності!

15 липня Україна відзначає День Української Державності — свято, яке символізує понад тисячолітню спадковість наших державотворчих традицій, що беруть свій початок від славетних часів Київської Русі.

У часи великих випробувань та боротьби за суверенне, європейське майбутнє цей день набуває особливого значення. Він нагадує нам, що сила та незламність країни формуються не лише на полі бою, а й у наукових лабораторіях, завдяки щоденній наполегливій праці дослідників, інженерів та фахівців, які забезпечують економічний і технологічний фундамент нашої незалежності.

Інноваційний та науковий щит України

Колектив Науково-дослідного гірничорудного інституту (НДГРІ КНУ) своєю щоденною інтелектуальною та практичною діяльністю робить вагомий внесок у зміцнення української держави. Наша наукова робота — це надійний внесок у майбутнє країни:

  • Економічна міцність: розробка та впровадження передових технологій для стратегічної гірничорудної галузі України;
  • Технологічна незалежність: створення інноваційних рішень та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва;
  • Виховання потенціалу: формування нової генерації українських науковців, патріотів та свідомих громадян.

Своєю працею ми доводимо: інтелект, інновації та наука є невіддільними елементами сильної та сучасної держави.

Вітання науковій спільноті

З нагоди Дня Української Державності щиро вітаємо весь колектив НДГРІ, наших наукових співробітників, інженерів та надійних партнерів!

Бажаємо вам мирного неба, міцного здоров’я, злагоди та невичерпного натхнення для нових відкриттів. Нехай глибока повага до нашої тисячолітньої історії, любов до рідного краю та непохитна віра у Перемогу надихають на вагомі професійні здобутки та спільну працю задля процвітання нашої великої держави.

З Днем Української Державності! Разом до Перемоги! Слава Україні!

Анастасія Здешиц — переможниця конкурсу «Кращий молодий вчений року КНУ»

У Криворізькому національному університеті підбили підсумки престижного щорічного конкурсу «Кращий молодий вчений року», який проводиться в закладі вже шостий рік поспіль.

Цей конкурс покликаний підтримати талановитих дослідників, які попри всі виклики сьогодення розвивають українську науку та інтегрують її у світовий простір.

З гордістю повідомляємо, що за результатами конкурсу 2025–2026 року найвищу нагороду виборола представниця нашого інституту!

Дипломом I ступеня нагороджено завідувачку лабораторії управління вибухом і гірничої сейсміки відділу відкритих гірничих робіт НДГРІ КНУ, кандидатку фізико-математичних наук Здешиц Анастасію Валеріївну.

Урочисте нагородження переможців відбулося під час засідання Вченої ради університету.

Щиро вітаємо Анастасію Валеріївну з цим високим визнанням! Бажаємо невичерпної енергії, натхнення для нових відкриттів, міцного здоров’я та подальших успіхів на науковій ниві.

Участь представників Криворізького національного університету в експертній дискусії Paris Peace Forum

🌍 Лише 20 науковців з усього світу – і двоє з них з України, Криворізький національний університет! 🇺🇦 Paris Peace Forum
Професор Вадим Щокін та доцент Вікторія Ткачук отримали персональне приватне запрошення від Паризького мирного форуму взяти участь у закритій Informal Conversation. До цієї ексклюзивної бесіди було відібрано лише 20 науковців з усього світу – тож бути серед них особливо почесно.
Спеціальним гостем зустрічі став пан Мануель Пульгар-Відаль – колишній Міністр довкілля Республіки Перу, Президент COP20, а нині Глобальний лідер з питань клімату та енергетики у Всесвітньому фонді природи (WWF) і Голова Комісії з кліматичних дій IUCN.
Це була по-справжньому цінна нагода у вузькому камерному колі поспілкуватися з людиною, чий досвід охоплює кліматичні дії, збереження біорізноманіття, регулювання гірничодобувної галузі та міжнародну співпрацю на найвищому рівні.
Під час розмови нам вдалося:
🔹 поставити запитання про декарбонізацію та рідкоземельні елементи в контексті проєктів Науково-дослідний гірничорудний інститут – НДГРІ КНУ
🔹 поділитися українським досвідом впровадження циркулярної економіки в Україні завдяки співпраці з партнерами Bart Gruyaert NeoEco та GIZ.
Подібний діалог – це не лише обмін ідеями, а й важливий крок до того, щоб голос української науки та промисловості звучав на глобальних майданчиках, де формується порядок денний сталого розвитку та енергетичних трансформацій майбутнього.
Дякуємо організаторам за довіру та персональне запрошення бути частиною цієї спільноти! 🤝

НДГРІ долучився до розв’язання екологічних проблем річки Інгулець

Директор НДГРІ Вадим Щокін взяв участь у першому засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань розв’язання проблем, пов’язаних зі скиданням мінералізованих шахтних вод у річку Інгулець – одного з найгостріших екологічних викликів нашого регіону, що має як науковий, так і суспільний вимір.
Робочу групу утворено наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України за результатами виїзного засідання Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, проведеного в Кривому Розі у вересні минулого року. До її складу увійшли представники профільних міністерств і державних агентств, народні депутати України, провідні підприємства гірничого комплексу – АТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПрАТ «Суха Балка», АТ «Кривбасзалізрудком», ЦГЗК, КП «Кривбасводоканал» – а також наукова спільнота та інститути громадянського суспільства.
Масштаб проблеми не викликає сумнівів – вона потребує системного, науково обґрунтованого підходу. Науково-дослідний гірничорудний інститут – НДГРІ КНУ має як теоретичний доробок, так і прикладні результати у сфері гідрогеологічного моніторингу й геологічних досліджень, що можуть стати вагомим внеском у вироблення дієвих рішень.
Кривий Ріг – місто, чия ідентичність нерозривно пов’язана з гірничою справою. Саме тому пошук сталого балансу між промисловим розвитком та екологічною безпекою є для нас не абстрактним завданням, а нагальною відповідальністю перед містом і його мешканцями.

Інклінометр НДГРІ зафіксував предвісники землетрусу біля Криму за дві доби.

22 червня 2026 року у Чорному морі (~13 км від узбережжя Криму, глибина ~19 км) стався рій із 5 землетрусів магнітудою 3,3–4,2 – ТРК “Рудана” Кривий Ріг.
Лазерний інклінометр Науково-дослідний гірничорудний інститут – НДГРІ КНУ ідентифікував зону майбутньої події ще за дві доби. На графіку – деформація поверхні Землі від динаміки тектоніки; на середній лінії видно і сам землетрус. Дані опрацьовує Щербина Сергій, к.ф.-м.н., Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України.
Найважливіше для нас: станція мікросейсмічного контролю, встановлена в НІГРІ, зареєструвала аномальні зміни мікросейсмічного фону. На записах трьох компонент чітко простежується наростання амплітуд, що передувало відчутним поштовхам.
___________
🌍 SRIMI instruments detected earthquake precursors near Crimea two days ahead
On 22 June 2026, a swarm of 5 earthquakes with magnitudes of 3.3–4.2 struck the Black Sea (~13 km off the Crimean coast, depth ~19 km).
The NIHRI laser inclinometer began indicating the zone of the future event two days in advance. The plot shows the deformation of Earth’s surface driven by tectonic dynamics; the middle trace also captures the earthquake itself. The data is processed by Serhii Shcherbyna, PhD in Physics and Mathematics, S. I. Subbotin Institute of Geophysics, NAS of Ukraine.
Most importantly for us: the microseismic monitoring station installed at NIHRI registered anomalous changes in the microseismic background at around 05:00 Kyiv time (02:00 UTC) – roughly 2 hours before the active phase began. The three-component records clearly show a build-up in amplitudes preceding the felt shocks.